Маємо пам’ятати
Ми бережемо спогади про всіх Героїв російсько-української війни та низько схиляємо голови перед величчю їхнього подвигу. За кожним із них - унікальна історія мужності, віри, патріотизму та жертовного служіння Україні. Нехай наша пам’ять буде даниною тим, хто віддав найдорожче - власне життя - за свободу, незалежність і майбутнє рідної землі.
1 червня, у день четвертих роковин загибелі, Оратівська громада вшановує світлу пам’ять своїх земляків - Дем’янюка Михайла Леонідовича (25.09.1998 – 01.06.2022) із села Скала та Онуфрійчука Олександра Миколайовича (15.08.1998 – 01.06.2022) із села Животівка. Наші Захисники героїчно загинули в один день під час запеклого бою поблизу села Шевченкове Вітовського району Миколаївської області. Назавжди їм залишилося по 23 роки.
Михайло Дем’янюк народився у багатодітній родині в селі Скала, де виховувалося п’ятеро дітей. Він зростав у любові та турботі рідних, був добрим, щирим, чуйним і працьовитим. Після закінчення місцевої школи здобув професію тракториста-машиніста у Зозівському професійному аграрному ліцеї. Відслужив строкову службу в лавах Збройних Сил України, а згодом продовжив службу за контрактом. Після демобілізації працював комбайнером, був надійною підтримкою для своїх батьків.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Михайло став на захист України у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Вірний військовій присязі, він мужньо виконував бойові завдання та віддав своє життя за Батьківщину.
Олександр Онуфрійчук народився і виріс у багатодітній родині в селі Животівка. Після закінчення школи навчався у Тетіївському професійно-технічному училищі. Під час проходження строкової служби підписав контракт зі Збройними Силами України та проходив службу у 59-й бригаді. 18 лютого 2022 року завершився термін його контракту, але вже 24 лютого Олександр без вагань став на захист рідної держави.
Він любив життя, цінував родину, мріяв про майбутнє та щасливе сімейне життя з коханою дівчиною. Та війна жорстоко обірвала його молодість, плани й сподівання, залишивши невимовний біль у серцях близьких.
Схилімо голови у скорботі та вдячності перед пам’яттю наших Героїв. Їхня мужність, самопожертва та любов до України назавжди залишаться прикладом для прийдешніх поколінь.
Вічна пам’ять і слава Воїнам!
Герої не вмирають!
