Маємо пам'ятати
Російсько-українська війна безжально забирає тих, хто йде шляхом мужності, відданості та самопожертви задля своєї Батьківщини. І хоча слова не можуть загоїти болючу рану втрати нашого майбутнього, вони допомагають виразити почуття скорботи, вдячності і шани.
19 травня вшануймо світлу пам'ять Героя-земляка КОВАЛЕНКА Олександра Анатолійовича (24.11.1993 – 19.05.2024).
Народився Олександр у селі Фронтівка. По закінченню місцевого ліцею здобув професію будівельника у Державному навчальному закладі «Немирівський професійний ліцей». Хлопець охоче займався футболом, боксом та багатьма іншими видами спорту, тому вирізнявся високою фізичною підготовкою. Захоплювався поезією та географією, любив подорожувати. Після проходження строкової військової служби Олександр одружився та проживав з дружиною Ульяною у Львові. Він був надзвичайно добрим і турботливим батьком для двох донечок і сина.
Працював Олександр Анатолійович керівником у Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничій компанії «Львівхолод» та в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К».
У 2023 році нашого земляка мобілізували на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Він боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 132-го окремого розвідувального батальйону, підрозділу військової розвідки Збройних сил України у складі 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ. Свій останній бій наш Захисник прийняв 19 травня 2024 року поблизу села Нетайлове Покровського району. Трагічну звістку після тривалих пошуків безвісти зниклого воїна сповістили родині лише у грудні 2025 року. Вічний спочинок наш 30-річний Захисник знайшов на малій батьківщини дружини у Львові, на полі почесних поховань Личаківського військового цвинтаря.
Віддаймо тиху шану вдячності воїну-земляку, який назавжди залишився взірцем патріотизму, мужності і відданості своєму народові.
Вічна і світла пам'ять Герою!
