Маємо пам'ятати
З гордістю та щемом у серці пам'ятаємо справжніх патріотів, які стали до боротьби за вільну і демократичну Україну, віддавши найдорожче, що мали, - своє життя. Віддали за кожного з нас, на наше мирне завтра.
14 травня минають другі сумні роковини нашого Захисника - головного сержанта Збройних Сил України АЗІАТЦЕВА Валерія Володимировича (03.12.1967-14.05.2024).
Народився Валерій Володимирович у с. Юшківці. Навчався у Юшківецькій восьмирічній, затим - у Лукашівській середній школі. Після строкової військової служби Валерій одразу пішов працювати вчителем фізкультури у с. Дібровинці. Тим часом вступив до інституту на заочну форму навчання за своїм фахом. Продовжив педагогічну діяльність учителем фізкультури у школах сіл Фронтівка і Рожична.
З 2008 року Валерій Володимирович змінив сферу діяльності на підприємницьку – пасажироперевезення та перевезення вантажів.
З перших днів повномасштабного вторгнення Валерій був призваний до лав Збройних Сил України. Служив в територіальній обороні Оратівщини, а потім доєднався до новоутвореної роти охорони. На посаді старшого інструктора відділення рекрутингу та комплектування сьомого відділу Вінницького РТЦК та СП надавав послуги по перевезенню мобілізованих до навчальних центрів.
З 1 травня 2024 року наш земляк у складі 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем був відправлений на Покровський напрямок. 9 травня група військових під його керівництвом зайняла оборону позиції в районі населеного пункту Первомайське Покровського району на Донеччині. І в ніч на 14 травня 2024 з ним обірвався зв'язок. Лише через рік пошуків - 16 травня 2025 року підтвердилася аналізом ДНК його загибель. Рік тому Герой повернувся «на щиті» у рідні Юшківці, залишивши у вічній скорботі маму, дружину, сина, доньку і онуків. Для жителів громади він назавжди залишився прикладом патріотизму, незламності духу, самопожертви та безмежної любові до України. Вшануймо світлу пам'ять воїна мовчазною тишею.
Вічна пам'ять Герою-земляку.
