Маємо пам'ятати…
Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Сумно і боляче, що ціною власного життя доводиться відстоювати їх нашим мужнім Героям. Вони заслуговують, щоб про них пам’ятали.
17 квітня минають треті роковини вшанування подвигу Героя-земляка ПУШКАРЯ Олександра Володимировича (23.05.1976-17.04.2023) із селища Оратів.
Олександр народився і виріс на Далекому Сході росії в Амурській області. Там здобув професію машиніста автомобільного крана. Подальший його життєвий шлях назавжди поєднався з Україною. Рідним для Олександра став Оратів, де створив сім'ю, народилося дві доньки.
Олександр Володимирович був порядною, чуйною людиною, мав добре і щире серце, творчу душу і працьовиті руки. У цивільному житті захоплювася бджолярством і столярством, мав власну майстерню.
Глибоко пройнявшись національним духом, Олександр вважав себе українцем. У грізний час ворожої навали він не вагаючись став на захист нашої держави, поповнивши у лютому 2023 року ряди Збройних Сил України. За місяць після військових навчань оратівчанин уже був на бойових позиціях Бахмутського напрямку. 17 квітня Олександр Пушкар прийняв останній бій, залишаючись відданим українському народові, його національним і державним інтересам. Усім серцем він уболівав за Україну і віддав за неї найцінніше. Жертовний подвиг воїна житиме у пам’яті людській, як взірець мужності і справжнього патріотизму.
Вічна слава і шана Герою!
