Маємо пам’ятати…
Пам’ятати Героїв, які стали на захист Батьківщини у важкий час, коли підступний ворог прийшов на поріг нашого дому. Найвищою ціною власного життя вони дали нам шанс жити спокійно і саме в цьому велич їхнього подвигу.
27 березня вшануймо світлу пам’ять двох Героїв-земляків, які долучилися до Небесного воїнства з різницею в один рік.
27 березня чотири роки тому загинув старший солдат, стрілець-помічник гранатометника ЦИНАЙКО Микола Іванович (01.10.1975-27.03.2022) із с.Човновиця.
Народився Микола Іванович за Північним полярним колом у далекому місті Мурманськ. Невдовзі його батьки повернулися у рідні Бережани на Тернопільщину, де хлопець закінчив школу, продовжив навчання у Бурштинському професійно-технічному училищі за спеціальністю кухаря й офіціанта-бармена. Трудову біографію Микола Іванович розпочав майстром гарячого цеху на Бережанському склозаводі. Одружився, із дружиною Людмилою народили і виростили двох доньок Тетяну і Карину. У 2013 році сім’я Цинайків переїхала на малу батьківщину Людмили Анатоліївни – у село Човновицю, де потребував догляду її батько. Микола Іванович був майстром на всі руки. Завдяки порядності, добродушності і небайдужості швидко здобув авторитет і повагу серед односельців.
З 2015 року мобілізований Микола Цинайко з позивним «Арей» брав участь в АТО/ООС на сході України у складі 59-ї окремої штурмової бригади ім. Якова Гандзюка та 9-ї окремої бригади безпілотних систем. Пройшовши у серпні-вересні 2021 року навчання за програмою бойової підготовки для механізованих підрозділів отримав кваліфікацію стрільця. Наш земляк залишився на службі за контрактом. Під час повномасштабного вторгнення брав активну участь у протистоянні ворогу. Земний шлях мужнього Захисника старшого солдата Миколи Цинайка обірвався при виконанні бойового завдання біля селища Піски Покровського району Донецької області.
Вічна пам’ять і слава Небесному воїну!
