Маємо пам'ятати…
У своїй пам'яті навіки закарбувати величні подвиги наших Захисників і Захисниць, їх велику жертву заради мирного майбутнього України. Разом з тим пам'ятати велику кривду, яку виявляє до нас російський народ, яка залишає надто болючі шрами в душі кожного українця.
22 березня минають другі роковини загибелі нашого Захисника ЧЕРНЕНКА Андрія Юрійовича (23.09.1983-22.03.2024).
Народився Андрій у місті Вишгород на Київщині. Здобув вищу освіту у Національному університеті водного господарства та природокористування за спеціальністю Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів. Там же пройшов навчання на військовій кафедрі.
Взявши шлюб з уродженкою с. Осична Світланою, Андрій поріднився з Оратівським краєм. Став найкращим татом для донечки Соломійки. На жаль, щастя молодої сім'ї зруйнувала широкомасштабна війна.
Майже з перших днів війни справжній український патріот Андрій Черненко добровольцем мобілізувався до лав Збройних Сил України. Лейтенант Черненко А. був призначений командиром взводу інженерної бригади. Постійно проявляв мужність, кмітливість, бажання скурпульозно розбиратись у деталях. За неординарні рішення та успіхи дуже швидко заслужив повагу серед побратимів та отримав звання старшого лейтенанта. Боєць завжди тримався на позитиві, жартував, як би не було складно, ніколи не втрачав надії, знаходив потрібні слова і підбадьорював побратимів, рідних.
Хоробрий Захисник загинув 22 березня 2024 року виконуючи військове завдання поблизу села Колодязне Куп'янського району на Харківщині під час ворожого авіаційного удару. Небайдужий до людей і рідної землі, вірний син України, борець за правду та свободу назавжди залишиться у нашій пам’яті.
Вічна пам'ять і слава Герою Андрію Черненку!
