Маємо пам'ятати…
Зберегти пам’ять про тих, хто віддав найдорожче — своє життя заради кожного з нас, заради того, щоб Україна жила, це наш обов'язок. Це спільний біль нашої нації, що живе у серці кожного українця. Це вдячність, яка не має терміну давності.
5 березня у пам'яті і скорботі минають четверті роковини загибелі 19-річного Захисника ЯРОВЕНКА Максима Володимировича (15.01.2003–05.03.2022) із с.Рожична.
Народився Максим у селищі Оратів. З шести років хлопчик із мамою та сестричкою проживав у с.Рожична. Після школи навчався у Погребищенському вищому професійному училищі. Здобувши робітничі професії механізатора та електрозварювальника, розпочав трудовий шлях у Вінниці будівельником. Строкову службу у Збройних Силах України Максим проходив у Харкові при Військовому інституті танкових військ. Місто з першого дня повномасштабного вторгнення рф стало найбільшою кровоточивою раною на Слобожанщині. На десятий день чинення спротиву рашистському агресору життя нашого юного земляка обірвалося під час бойових дій у Новобаварському районі Харкова.
Солдат Максим Яровенко став янголом, який довічно нестиме службу у Небесному строю, захищаючи свою родину, громаду й державу.
Вічна пам’ять і слава Герою!
