Маємо пам’ятати.
Пам’ятати, що ми – нація Героїв і жоден ворог не зможе нас зламати, допоки наші воїни знають, за що стоять до останнього подиху. За єдину, соборну, вільну Україну віддають життя найкращі.
13 вересня – другі роковини, коли смуток не відпускає від болючої втрати вірного сина Оратівського краю БОГАТИРЬОВА Дениса Юрійовича (06.10.1988-13.09.2023) із с. Новоживотів.
З перших днів повномасштабного вторгнення рф Денис Юрійович добровільно став на захист рідної землі. З 4 березня 2022 року молодший сержант ніс службу у складі 71-ї окремої Єгерської бригади заступником командира третьої розвідувальної групи спеціального призначення. За місяць він вже успішно виконував бойові завдання на Ізюмському напрямку, а затим - на Донецькому, поблизу населених пунктів Олександропіль, Новоселівка, Нью-Йорк.
20 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання у населеному пункті Кліщіївка наш земляк першим помітив групу ворога, що допомогло бойовому підрозділу, незважаючи на щільний обстріл, знешкодити ворога. Проявлені ним відвага і рішучість допомогли зірвати оркам спробу штурму наших позицій.
З вересня 2023 року мужній воїн був учасником бойових дій на Запорізькому напрямку. На жаль, 13 вересня бій біля села Вербове для Дениса Богатирьова став останнім. Під час мінометного обстрілу він отримав поранення, несумісні з життям.
До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, своєму народові, рідній Україні. Світла душа Героя залишила по собі у земному житті два яскравих промінчики, які є його найкращим продовженням – донечка Ангелінка і синочок Артур.
Вшануймо цього дня самовідданий жертовний подвиг нашого земляка хвилиною тиші і заупокійною молитвою.
Вічна пам’ять Герою, перед яким всі українці в неоплатному боргу за блакитне чисте небо і сонячний світанок.
