Маємо пам’ятати.
Пам’ятати імена Героїв, чиї імена золотими літерами вписані в новітню історію України, заради якої вони віддали власні життя.
Минули другі сумні роковини як загинув БЛИЗНЮК Василя Петровича 1972 року народження із с. Кошлани.
Народився Василь Петрович у селі Вернянка Липовецького району, однак дитячі і юнацькі роки його пройшли у с. Кошлани. Закінчивши школу, у Комаргородському професійно-технічному училищі опанував професію тракториста-машиніста широкого профілю із вмінням виконувати ремонтні роботи слюсаря. Після навчання повернувся у с. Кошлани і до призову в армію працював в місцевому господарстві трактористом.
Виконавши військовий обов’язок, Василь одружився та разом з дружиною Ларисою і донькою Богданою проживали в селі Триліси на Київщині. Чоловік працював в органах внутрішніх справ та охороні. Останнім місцем роботи було приватне підприємство «Stend» у Києві. На дозвіллі любив рибалити та збирати гриби.
Був учасником АТО. Під час повномасштабної війни Василь Петрович знову змушений був узяти до рук зброю проти ворожого нашестя на рідну землю. Головний сержант 415-го окремого стрілецького батальйону з позивним «Батя» любив Україну і захищав її до останнього подиху. Загинув поблизу села Біла Гора на Донеччині при виконанні бойового завдання. Отримав смертельні поранення внаслідок танкового та мінометного обстрілів з боку ворога.
Вічна пам’ять Герою-захиснику!
