Маємо пам'ятати
Пам'ять про Героїв є символом їхньої безсмертності та нагадуванням про ціну свободи і незалежності. За кожною втратою сина чи доньки України стоїть величезний, невгамовний біль.
5 липня минають другі роковини загибелі нашого земляка – молодшого сержанта СИВОБОРОДА Олексія Сергійовича (26.03.1994-05.07.2023).
Народився Олексій у с. Кошлани. Після закінчення 9-ти класів місцевої школи, здобув професію механізатора у Зозівському професійному аграрному ліцеї. У рідному селі працював трактористом у фермерському господарстві. Був дуже товариським і працьовитим. У 2014 році хлопця призвали на строкову військову службу, яку проходив у залізничних військах м.Чернігів. Після служби Олексій одружився. Разом з дружиною Оленою народили і виховували донечку Юлію та сина Євгена. Забезпечуючи добробут своєї сім’ї, власними руками створював комфорт і затишок у сімейному гніздечку. Проте щастя молодого батька тривало недовго. У лютому 2023 року молодший сержант Сивобород Олексій був мобілізований до війська на боротьбу з рашизмом. Служив бойовим медиком із позивним «Док». Проявивши мужність і героїзм 29-річний Захисник загинув під Бахмутом виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Невельське Покровського району на Донеччині.
Вшануймо самовідданість і жертовність Героя добрим словом та тихою молитвою
Герої живі, доки про них пам’ятають!
