Маємо пам’ятати
Щоденно з нестерпним болем, тривогою і скорботою вшановуємо полеглих у російсько-українській війні героїв. Кожна втрата - це болюча рана, яка не гоїться із плином часу. Ми пам’ятаємо кожного жителя громади, хто захищав Україну, був вірним військовій присязі та рідному народові до останнього подиху.
13 травня минають треті роковини загибелі нашого Захисника сержанта МИЦЯ Миколи Васильовича (18.05.1968-13.05.2022).
Народився Микола Васильович у селі Чагів. Після школи у Вінницькому професійно-технічному училищі здобув спеціальність електрозварника. Далі – два роки строкової військової служби. Після демобілізації юнак працював за спеціальністю на будівництві в обласному центрі. Після одруження Микола повернувся у рідне село, працював трактористом. Із дружиною народили й виростили двох синів і доньку. Рід поповнвся сімома онуками. Та мирний спокій українців, а відтак і родину Миців, сколихнула злочинна окупація Сходу України.
У лютому 2015 року сержант Микола Миць був мобілізований у 95-ту окрему десантно-штурмову бригаду, заступником командира взводу. Брав участь в антитерористичній операції в районі Авдіївки і Слов’янська на Донеччині, де отримав бойові поранення.
Коли ж росія розпочала повномасштабне вторгнення на українські землі Микола Миць на псевдо «Лєший» став на захист рідної неньки-України у складі десантно-штурмових військ. Мужньо відстоював незалежність нашої держави, захищав право кожного з нас жити у мирі, ціною свого життя виборював наше краще майбутнє. За 5 днів до 54-річчя, 13 травня 2022 року, Миць М. героїчно загинув біля села Мала Шестірня Бориславського району на Херсонщині. Це величезна втрата для родини, для Оратівської громади. Вшануймо світлу пам’ять небесного воїна безмежною вдячністю і тихою молитвою.
Вічна пам’ять і слава Герою-земляку!