Маємо пам’ятати
1158 днів тривоги і скорботи за загиблими у повномасштабній війні українцями. Кожна втрата – це незагойна рана України, що кровоточить. Наша пам’ять і шана - це найменше, чим можемо віддячити нашим Героям.
26 квітня, у ці світлі Великодні дні, минають треті роковини загибелі нашого Захисника старшого солдата ЦИМБАЛА Вадима Олександровича (20.10.1989-26.04.2022).
Народився Вадим Олександрович у с.Велика Ростівка, де закінчив школу зі срібною медаллю. По закінченню Вінницького національного технічного університету працював інженером-конструктором на заводі «Факел» у Фастові, одному з провідних машинобудівних підприємств України з виробництва обладнання для хімічної, харчової, фармацевтичної промисловості та устаткування спеціального призначення. Після проходження строкової служби Вадим працював інженером-технологом на Вінницькому авіаційному заводі. Під час окупації східних регіонів нашої держави Вадим Цимбал пішов за контрактом до Національної гвардії України. З січня 2017 року по січень 2020 року під час АТО/ООС у зоні бойових дій пройшов службу від водія до снайпера 2 категорії. Із перших днів повномаштабної війни наш земляк із позивним «Араб» добровольцем став до лав Національної гвардії України і, маючи військову спеціалізацію снайпера, був зарахований стрілецем у підрозділ оперативного призначення (на бронетранспортерах).
Боєць Вадим Цимбал виконував службово-бойові завдання по забезпеченню вивезення цивільного населення із зони вогневого ураження. 26 квітня 2022 року під час евакуації гуманітарним коридором мирних жителів із Рубіжного Луганської області, що перебувало під постійними обстрілами російсько-окупаційних військ, штурмова група противника намагалася провокуючи бойове зіткнення зірвати гуманітарний коридор. Оратівчанин мужньо вступив у стрілецький бій, стримуючи просування ворога, що намагався захопити автобус із цивільним населенням. Особисто вивів із зони вогневого ураження сім’ю із чотирьох осіб. Та під час чергового обстрілу з великокаліберних кулеметів центральної частини Рубіжного старший солдат Цимбал В. отримав множинні осколкові поранення, несумісні з життям. Пішов у вічність на 33-му році життя.
Шануймо героїчний подвиг нашого земляка.
Вічна пам’ять та слава Герою!
