Маємо пам’ятати.
Пам’ятати, що кожен загиблий у боротьбі з рашизмом захисник – це жертва за воскресіння України, за її народ. І наш вічний борг перед Героями – не зрадити їх світлій пам’яті, вшановувати жертовний подвиг задля мирного завтра.
7 квітня минають роковини гіркого смутку і болю втрати Оратівщиною одного з кращих синів України, САСЮКА Ігоря Ярославовича (02.01.1990-07.04.2024).
Народився Ігор у селищі Маньківка на Черкащині, але рідним для нього з раннього дитинства став Оратів. Тут навчався, взяв старт у доросле, самостійне життя. Після школи вступив до аграрного університету, але захоплення історичною наукою змінило напрямок навчання. Вступив на історичний факультет Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, де навчалася і майбутня дружина Ірина. Під час навчання працював на кафедрі історії лаборантом.
Ігор із захопленням вивчав історичну спадщину України, брав участь у археологічних і наукових дослідженнях. Згодом студентське кохання Ігор та Ірина скріпили шлюбом. У молодої сім’ї народилася донечка Емілія.
Ігор був прекрасною людиною, мав багато друзів та однодумців, для яких був авторитетним. Життя відкривало нові перспективні плани та злочинна московська орда зруйнувала усі сподівання і мрії.
Ігор Сасюк з великої любові до сім’ї, до рідного краю, до України з 10 квітня 2023 року добровільно став на захист незалежності і цілісності нашої держави, за мирне майбутнє своєї Вітчизни. У складі 118-ї окремої механізованої бригаді служив зовнішнім пілотом-оператором у роті ударних безпілотних авіаційних комплексів. Позивний «Гвинтик», бо вважав, що всі є гвинтиками одного великого державного механізму і від діяльності кожного залежить досягнення спільної мети – нашої Перемоги. Ігор був найкращим пілотом у бригаді, досконало знав військову справу і самовіддано нищив ворога у самому пеклі війни. На його рахунку найбільша кількість годин успішних польотів. За проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою був нагороджений Золотим хрестом. Він охороняв наш спокій, щоденні світанки і блакитне небо, захищав кожного з нас, щоб рідну оратівську землю не топтав рашистський чобіт.
7 квітня 2024 року при виконанні бойового завдання у селі Роботине Запорізької області командир 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем молодший сержант Ігор Сасюк загинув. Клята війна відібрала життя 34-річного незламного героя, доброго і світлого душею, енергійного, чесного і відвертого, готового у будь-який час прийти на допомогу.
Вшануймо нашого Героя-земляка тихою молитвою і світлими спогадами.
Вічна пам’ять і слава Герою незалежної і вільної України, за яку він віддав своє життя!
