21 березня – Міжнародний день поезії
Відзначення дня поезії започатковане ЮНЕСКО у 1999 році щоб підкреслити величезне значення, яке відіграє література в культурному житті сучасного суспільства, об'єднати поетів усього світу і дати їм право і можливість заявити про себе. Генеральний директор ЮНЕСКО зазначив, що поезія — це найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими і тим самим необхідна для зближення народів. Як відображення суспільства, поезія — головний засіб самоствердження і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку.
Поезія – це музика душі, словесний живопис, прекрасне таїнство, що запалює серця і породжує нові сенси, надихає на творчість і мотивує до роздумів. Її створює той, хто вміє побачити високе в буденному, володіє тонкою душевною організацією і глибиною почуттів.
Під гаслом «Пісня тисячі голосів» у публічній бібліотеці селищної ради триває тиждень поезії, під час якого звучить і популяризується поетичне слово, зокрема, і у виконанні місцевих авторів. А в Міжнародний день поезії для учнів Оратівського ліцею була представлена літературно-музична композиція «Звитяги, муки і руїни безсмертні будуть у її словах», присвячена творчості Ліни Костенко.
Поезія пробуджує в людині радість, натхнення, любов до життя, може розтопити холод серця і розпалити вогонь ненависті. Будь-яка година – страшна, сувора, або мирна і радісна надихається могутнім поетичним словом.
Наші сучасники, поети Оратівщини, віршованим словом передають біль, страждання і співпереживання, викликані російсько-українською війною, а разом з тим, єдність духу і незламну віру в перемогу.
Молитва за Україну
Молімось, друзі, за Вкраїну,
За рідну землю дорогу,
За воїна, за брата, сина,
Які в жорстокому бою.
Молімось всі за Перемогу,
Бо ми на батьківській землі.
Схилімо голови до Бога,
Нехай почують нас Святі.
За мир молімось, друзі, щиро.
Вже досить крові і біди!
Не для війни дітей родили!
Не для війни ростуть сини!
Молімось дружно всі за правду,
За справедливість і добро.
Нехай Всевишній дасть пораду,
Як побороти справжнє зло.
Здіймімо руки всі до Бога,
Нехай побачать небеса:
Обвита Україна болем,
Та на зло ворогу - жива.
Бо ми єдині духом, тілом,
Ми - українці, ми - народ.
Ми доведемо світу ділом,
Що з нами правда, з нами - Бог.
Нехай Господь єднає Україну,
Дає надію, віру і любов,
Щоб ми жили у злагоді і в мирі,
Щоб Україна заспівала знов.
Надія ГРИМАК, с. Скоморошки
