Маємо пам'ятати
Герої не вмирають – вони стають світлом, яке ніколи не згасне. Адже смерть не має влади над пам’яттю.
13 березня минає два роки, як до Небесного строю долучився наш Захисник ЛІТИНСЬКИЙ Олександр Романович (26.05.1969-13.03.2023).
Народився Олександр Романович на Хмельниччині у с.Вовковинці Дережнянського району. Згодом із мамою повернулися на малу батьківщину, у село Животівка, що з раннього дитинства стало для Олександра рідним. По закінченню місцевої восьмирічки, хлопець розпочав трудову біографію у колгоспі. Працюючи, закінчив Оратівську вечірню школу. Затим здобув професію водія й механізатора сільськогосподарської техніки у Зозівському професійно-технічному училищі. Після служби в армії Олександр повернувся у Животівку, одружився. У молодій сім’ї Олександра і Наталії народився син Іван. Працьовитий, відповідальний і беручкий чоловік сумлінно трудився водієм, трактористом і комбайнером у Животівці, а з 2005 року – у сусідній Рожичній. Олександр був працелюбом, відкладаючи на потім відпочинок і навіть улюблену риболовлю. До праці змалку привчав і сина, який залюбки допомагав батькові під час канікул.
Під час антитерористичної операції на сході України Олександр Романович був призваний на військову службу у 72-гу окрему механізовану бригаду Чорних Запорожців. Служив у взводі матеріального забезпечення. З квітня 2015 року по липень 2016 року брав безпосередню участь в АТО у Донецькій області. Після повномаштабного вторгнення Олександр Романович із червня 2022 року був мобілізований на захист Вітчизни. Він з честю виконував військовий обов’язок, наближаючи мирне завтра для нашої держави, для кожного з нас. Справжній патріот і боєць був сильним і незламним у боротьбі з ворогом, незважаючи на підступну хворобу, що прогресувала в умовах активних бойових дій.
13 березня 2023 року серце Олександра Літинського зупинилося у нерівному двобої з важкому хворобою. Це була людина надзвичайно скромна, безвідмовна у допомозі іншим, добра, щира і великодушна. Ці якості успадкував і син захисника Іван, який є гідним продовженням батька-Героя і сьогодні мужньо захищає суверенність України у лавах ЗСУ.
Вшануймо пам’ять про Героя-земляка світлими спогадами і тихою вдячністю.
