Маємо памʼятати.
Пам’ять має зберегти історичну значущість вчинку та подвигу кожного захисника для збереження нації.
3 березня минають другі роковини, коли у боротьбі за Україну загинув ЛІТВІНКО Сергій Петрович (04.04.1976-03.03.2023) із села Оратів.
Історія життя Сергія Петровича розпочалася у Вінниці. Але з дворічного віку рідним для нього стало село із залізничною станцією Оратів, куди родина переїхала жити. Закінчивши школу, хлопець навчався в авіаційному училищі. Після служби в армії Сергій закінчив школу міліції. Працював охоронником.
З 2018 року по 2020 рік Сергій Петрович брав участь в АТО та ООС. Дух патріотизму посилив активну громадянську позицію, коли московські зайди розпочали повномасштабну неоголошену війну. Сергій Літвінко не задумуючись став на захист Батьківщини з 5 жовтня 2022 року. Ніс службу стрільцем-помічником гранатометника у мотопіхотному підрозділі. 15 листопада 2022 року отримав бойове поранення. Після тривалого лікування в шпиталі Дніпра та реабілітації у Тернополі вольовий солдат повернувся до строю, щоб захищати рідну землю. Бойовий шлях Сергія проходив на одній із найважчих ділянок фронту поблизу Бахмута. З серпня 2022 року по травень 2023 року ворог безупинно штурмував місто, що було для агресора перешкодою у захопленні Донбасу. У цій кривавій битві обірвалося життя нашого земляка, люблячого сина і брата, вірного побратима і друга. Сергій Літвінко залишив незгасний спогад про відвагу, незламність, честь, жертовність і відданість українському народу.
Вічна пам’ять і слава Герою!
