Маємо пам'ятати
Майже три роки болить душа українського народу від утрати найкращих синів і доньок у кривавій лютій війни. Пам’ятаємо бойовий подвиг кожного нашого земляка. 28 листопада минають другі роковини загибелі ГОНЧАРУКА Миколи Степановича, 1963 року народження.
Народився Микола Гончарук у с. Чернявка в багатодітній родині, де мама самотужки виховувала п’ятьох дітей. Загальну середню освіту здобув у м.Погребище. Закінчивши водійські курси, працював у Вінниці водієм автобуса і вантажівки. Після строкової військової служби Микола Степанович працював на Алтаї, потім на Закарпатті. Одружившись повернувся до рідної Чернявки, де збудували дім, народили двох дітей. Чоловік працював водієм КамАЗа у агропідприємстві. Мав авторитет доброї, працьовитої і відповідальної людини. У 2014 році з початком бойових дій на Сході України син Гончаруків брав участь у антитерористичній операції. Коли ж почалося повномасштабне вторгнення рашистів в Україну, Микола Степанович вже 25 лютого 2022 року був у військкоматі. Тоді до війська його не взяли, тож долучився до місцевої територіальної оборони. Та у червні 2022 року 58-річний Захисник уже воював на донецькому напрямку. Але 28 листопада наш відважний земляк Микола Гончарук загинув у запеклому бою, коли ворожі сили прорвали лінію оборони українського війська.
Вічна пам’ять і слава Герою! Слава Україні!
