Маємо пам’ятати…
Пам’ять нетлінна і зберігає славу Захисників землі Української усіх часів та поколінь. Через віки не втрачають актуальності слова козацького літописця Григорія Граб’янки: «Синове воїнів хоробрих, явіть мужність свою! І вам повіки віків славу напишуть». Успадкувавши мужність і патріотизм славних предків, у славі відійшли у вічність Герої сьогодення, бо їх прийняв Господь у стрій Небесний.
Сьогодні минає рік, як героїчно загинув відважний воїн та щирий патріот України Василь Близнюк (30.03.1972–02.07.2023).
Василь Петрович – уродженець села Вернянка Липовецького району Вінницької області. Дитинство і шкільні роки провів у с. Кошлани. Закінчивши там восьмирічку, у Комаргородському ПТУ №39 опанував професію тракториста-машиніста широкого профілю із вмінням виконувати ремонтні роботи слюсаря. До призову в армію працював в місцевому господарстві с. Кошлани трактористом. Одружившись, Василь жив із родиною в селі Триліси на Київщині. Працював у органах внутрішніх справ, у службі охорони приватного підприємства «Stend» у Києві. На дозвіллі любив рибалити та збирати гриби.
Василь Близнюк був учасником АТО. Під час повномасштабного вторгнення рф відважний воїн з позивним «Батя» знову взяв до рук зброю, ставши на захист України у рядах 415-го окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України.
51-річний головний сержант взводу Василь Близнюк загинув 2 липня 2023 року поблизу села Біла Гора на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення під час танкового та мінометного ворожих обстрілів. Вдома Василя не дочекалися мама Варвара Савівна, дружина Лариса, донька Богдана й онука Владислава.
«Василь був дуже веселою і щедрою людиною, ділився останнім. Дуже любив Україну. Мріяв про квітучу і вільну країну без корупціонерів. Хотів, щоб наші діти і внуки жили в безпеці в Україні», – згадує дружина.
Громада низько схиляє голови перед світлою пам’яттю воїна, який віддав найцінніше – своє життя за мирне небо над Україною.
Вічна пам’ять Герою-захиснику!
