15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Із дня виведення радянських військ із Республіки Афганістан у 1989 році ця дата увійшла в історію як День вшанування воїнів-інтернаціоналістів.
Неоголошена афганська війна тривала майже 10 років і вимагала великих матеріальних і людських жертв. За тисячі кілометрів від рідної землі змушені були воювати десятки тисяч українців, проливаючи кров за примарні ідеї російсько-радянської імперії. 160 тисяч українців пройшли через горнило чужої війни в Афганістані, 12 тис. з них отримали поранення, контузії, каліцтва, а 3360 – не повернулися до своїх домівок. Вінницька область втратила 139 своїх синів, 5 з них – Оратівщина.
Після Другої Світової війни радянські війська, перважну більшість яких становили українці, брали участь у локальних війнах і збройних конфліктах на території майже 40 країн. Називали це тоді «допомогою поневоленим імперіалізмом народам» чи «виконанням інтернаціонального обов’язку». Корея, В’єтнам, Лаос, Камбоджа, Індія, Бангладеш, Єгипет, Сирія, Лівія, Ірак, Північний і Південний Ємен, Ангола, Мозамбік, Ефіопія, Алжир, Сомалі, Зімбабве, Руанда, Чад, Гвінея-Бісау, Куба, Нікарагуа, Чилі, Перу — цей перелік можна продовжувати. За неповними даними, в цих війнах взяли участь понад 300 тисяч українців. У їхніх особових справах ніяких записів про проходження там служби не робили. Така «конспірація» застосовувалася із міркувань таємності перебування цих людей у «гарячих точках».
На закиди Заходу, що радянський союз втручається у справи інших країн, відправляючи туди своїх військовиків, москва відповідала, що «їх там нєт». Як подібним чином заперечувала присутність своїх
військових підрозділів на Луганщині й Донеччині з 2014 року.
Щорічно українці 15 лютого вшановують тих, хто залишався вірним військовій присязі і чесно виконував свій військовий обов’язок у локальних збройних конфліктах.
