Оратівчани вшанували пам’ять Героїв
Відзначення 32-ї річниці Незалежності України для оратівчан було сповнене сумом і скорботою. За ініціативи Оратівської селищної ради, яка була підтримана родинами загиблих земляків і громадськістю, на центральній площі селища було встановлено Алею пам’яті і слави. Пам’яті і слави Героїв, які стали небесним військом і увійшли в історію як Захисники, Миротворці. Вони залишатимуться живими доти, доки їх пам’ятають, тому кожен з нас зобов’язаний берегти в серці пам’ять про тих, хто обороняв нас та нашу державу.
24 серпня відбулася церемонія відкриття Алеї пам’яті і слави «Герої нескореної України у нашій пам’яті серцях», присвячена Героям нашої громади, які віддали життя за Україну протягом дев’яти років війни. На сьогодні у нас 47 загиблих воїнів, які до останнього тримали Щит Батьківщини. Чотирьох з них відспівано та проведено в останню дорогу з площі, де встановлено Алею пам’яті.
Гіркою хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих земляків та усіх захисників, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Поіменно згадали кожного оратівчанина.
До усіх, хто прийшов цього дня віддати шану пам’яті життєвому подвигу Героїв, звернулися виконуюча обов’язки Оратівського селищного голови, секретар селищної ради Леся Ларіонова і перший заступник селищного голови Ігор Барський. Вони наголосили, що встановлення Алеї пам’яті з портретами загиблих у самому серці селища буде нагадуванням кожному з нас, кому ми завдячуємо можливістю жити і працювати. Пам’ятати про них і бути гідними такої жертви – обов’язок кожного, бо наші захисники віддали найдорожче – своє життя.
Зі словами вдячності до рідних загиблих військовослужбовців звернувся начальник сьомого відділу Вінницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, майор Збройних сил України Ярослав Радчук.
Не стримуючи сліз від безутішного горя втрати синів на війні з російським агресором, промовили до усіх присутніх батько Микола Бондаренко і мама Лілія Шершун.
У глибокій шані і вдячності за нескореність, сміливість і жертовність перед світлиною кожного загиблого запалили свічку. У спільній Молитві за Україну і за загиблими у російсько-українській війні захисників всі присутні схилили голови, стоячи на колінах.
Завершилася церемонія покладанням корзин із квітами до Меморіалу пам’яті загиблих у Другій світовій війні і до пам’ятника Тарасові Шевченку. У ці дні відвідали родини і поклали квіти на могили захисників, які повернулися з російсько-української війни на Щиті.
