Маємо пам’ятати
Маємо шанувати і берегти пам’ять про наших Героїв. Вони б’ються за те, чому немає ціни в усьому світі – за Батьківщину.
21 вересня минає важкий рік болю і смутку від втрати 28-річного Героя-земляка КАРТОВОГО Василя Сергійовича (03.01.1996-21.09.2024).
Народився Василь у с. Балабанівка, але зростав, навчався та жив у селищі Оратів. Після школи хлопець пішов навчатися до Вінницького вищого професійного училища за спеціальністю "Рихтувальник кузовів. Електрогазозварник». Фахова підготовка і вроджений хист до техніки дали можливість хлопцю стати чудовим, висококваліфікованим майстром з ремонту та обслуговування машин. Працював Василь на СТО. Крім того, в сезон збору зернових сідав за штурвал комбайна. Його працьовиті руки і техніку ремонтували, і хліб збирали для миру, добробуту, благополуччя. А його добре серце завжди було відкритим до людей і вміло любити сім’ю, рідний край, свою Вітчизну. У липні 2024 року Василь Картовий був мобілізований до Збройних Сил України. Ніс службу Захисник розвідником-сапером 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Його бойовий шлях трагічно обірвався у пекельному горнилі війни на Курщині 21 вересня під час виконання бойового завдання у селі Мала Локня Суджанського району. Цей день залишиться назавжди днем скорботи для його батьків – Тетяни Іванівни і Сергія Миколайовича, молодої вдови Альони Володимирівни. Цього дня ми всі згадуємо подвиг Героя вдячністю за мирний спокій у своїй громаді. Бо любов і пам’ять про нього сильніша за смерть. Василь залишив нам найдорожчий дар — приклад мужності, вірності та безмежної любові до рідної землі і завжди буде з нами — у кожній сльозі, у кожній молитві, у кожному кроці до Перемоги.
Світла пам’ять Герою, який віддав своє молоде життя за Україну.
