Маємо пам'ятати
Воїни світла, навіть коли стають до Небесного строю, назавжди залишають з нами у своєму героїзмі, проявленому у боротьбі за Україну, щоб ми завжди пам’ятали, якою ціною заплачено за кожен ранок нового дня, за віру у завтрашньому дні. Пам’ятали і не пробачили ні ми, ні наступні покоління. Бо злодіяння не можуть залишатися безкарними. Вони залишають надто болючі шрами в душі кожного українця.
1 лютого минає важкий жалобний рік, як віддав життя за Україну наш герой-земляк ТРУШАКОВ Володимир Анатолійович 1978 року народження.
Володимир Анатолійович народився у с. Яблуновиця, але сім’я незабаром оселилася у с. Оратів. Саме із залізничною станцією пов’язані перші дитячі спогади, перша вчителька у початковій школі. По закінченню Лопатинської загальноосвітньої школи І-ІІ степенів юнак пройшов навчання на професійних курсах трактористів. Одружився, розпочав трудову діяльність за набутою професією. У життєвому вирі минали трудові будні, поєднані з родинним щастям, яке дарували чоловікові дружина Ірина та син Сергій. Затьмарила його ворожа русня, що принесла на нашу мирну землю розруху, смуток, біль і смерть. Навесні 2022 року солдат Трушаков В. був мобілізований на захист України. Виконував обов'язки стрільця, помічника мінометника у стрілецькому підрозділі. Мужньо і самовіддано виборював для кожного з нас можливість жити у власній державі під мирним українським небом. 1 лютого 2024 року при виконанні бойового завдання поблизу с. Синьківка Куп'янського району Харківської області наш земляк загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу.
Вічна слава і пам’ять Герою, який віддав життя, захищаючи Батьківщину.
