Оратівська селищна рада
Вінницька область, Вінницький район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Маємо пам'ятати!

Дата: 17.04.2024 13:51
Кількість переглядів: 95

Ми бережемо спогади про кожного з Героїв, і низько схиляємося перед величчю їх подвигу. Минає рік, як Оратівська селищна територіальна громада втратила Пушкаря Олександра Володимировича (23.05.1976 -17.04.2023).

Народився Олександр 23 травня в м. Свободний Амурської області, що за 8,5 тис. кілометрів від Оратова. Дитинство його було не з легких. З теплотою у серці Саша згадував лише бабусю, яка його виховувала та стала для нього найріднішою людиною. У 1995р. закінчив ПТУ в м. Свободний за спеціальністю машиніст автомобільного крана. Був призером чемпіонату області з мотокросу. У 1997 році приїхав до України, в Крим. Там Олександр зустрів свою майбутню дружину Олександру, яка навчалася в Ялтинському гуманітарному університеті на філолога та була щирою українкою. Вона зуміла показати своєму чоловіку всю красу України з її мовою, традиціями та ментальністю так, що він полюбив цей благословенний край.

У 2006 року молода сім’я переїхала в селище Оратів. Тут у них народилися дві донечки Божена та Вікуся. Саме в Оратові Саша сформувався як щирий українець, повністю перейшовши на українську мову. Він любив казати, що Україна - це Рай.

В 2010 році закінчив Вінницький транспортний коледж, здобувши кваліфікацію техніка-механіка, але справою його життя стала робота майстром по дереву. Олександр Володимирович був закоханий у свою справу, і  був не просто столяром, а творчим майстром, який створював із дерева справжні витвори мистецтва. У всіх його роботах відчувався індивідуальних підхід, у кожну він вкладав частинку своєї душі. А справжнім хобі для Олександра стала пасіка. Він був добрим господарем, чоловіком та батьком. Але була б не повною розповідь про Сашу, якщо не сказати що він був прекрасним другом та сусідом. Він вмів дружити. Був добрим та щирим.

У лютому 2023 року отримав повістку та за місяць навчання вже був на передовій. Загинув наш Герой 17 квітня 2023 року під Бахмутом в районі населеного пункту Богданівка Донецької області. І досі не віриться, що його з нами немає. Дуже важка втрата не тільки для родини, а й для всіх, хто його знав.

Слава Україні!!! Слава її Героям!!!

 

Ти був моїм небом. Ти був моїм сонцем.

Моїми крильми і моїм охоронцем.

Ти був моїм затишком. Став моїм болем.

Тебе не забуду нізащо й ніколи.

Тебе відчуваю. Ти поруч із нами,

Хоч щільно закрита небесная брама.

Вже небо зоріє твоїми очима

І усмішка сяє твоя невловима.

Не віриться досі. Тебе вже немає.

А серце любило. А серце кохає.

А нам би ще жити, коханий, з тобою.

Мій ніжний, мій добрий, відважний Герою!

Ольга Дриль

Не говоріть вдові такі слова:

Мине рік, два, забудеш. Час лікує.

Коли вона не вірить, що жива,

А ваша думка душу їй шматує...

Не зрозуміти вам вдовиний біль.

І не беріться ви вдову судити,

Коли всі спогади, немов на рану сіль,

А за життя тримають лише діти...

Фото без опису

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь